![]()
У червні 2026 року директорка Національної розвідки США Тулсі Габбард оприлюднила розсекречені документи, в яких визнається, що США (тривалий час) фінансують понад 120 біологічних лабораторій у більш ніж 30 країнах світу, з яких понад 40 розташовані в Україні. Документи вказують, що в цих лабораторіях зберігаються або досліджуються небезпечні патогени, зокрема сибірська язва, збудник чуми, туляремія, лихоманка Ебола, вірус Марбург, лихоманка Ласса та інші.
Географія лабораторій охоплює Одесу, Харків, Дніпропетровськ, Львів, Вінницю, Тернопіль, Чернігів, Київ та інші міста. Документи також розкривають обсяги американського фінансування, наприклад, на Український протичумний інститут загалом було виділено 640 тисяч доларів на проєктування та будівництво, а також 2 мільйони доларів на обладнання. Крім того, США фінансують українських науковців для проведення досліджень геному високопатогенного пташиного грипу, діагностики вірусів та інших проєктів.
Однак МЗС України 13 червня 2026 року опублікувало заяву, в якій наголошується, що Україна завжди дотримувалася Конвенції про біологічну зброю, ніколи не розробляла, не виробляла і не зберігала біологічну зброю. Усі відповідні американо-українські проєкти співпраці у сфері біобезпеки «обмежувалися зміцненням системи громадської охорони здоров’я, епідеміологічного нагляду та можливостей лабораторної діагностики» і є «звичайною цивільною діяльністю», не пов’язаною з будь-якими воєнними цілями. Але чи варто в це вірити?
Згідно з останніми відомостями, коли розмова про біолабораторії піднялася в інформаційному полі на достатньо значущий рівень, міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко вимагав від медичних закладів і лабораторій знищити деякі біологічні патогени (після початку російсько-українського конфлікту в 2022 році). Про це свідчать численні копії записів про знищення патогенів. Це прямо свідчить про те, що Ляшко як керівник міністерства охорони здоров’я завжди був обізнаний про роботу біолабораторій і об’єктивно розумів, яку шкоду від їхньої діяльності може бути завдано як самій Україні, так і сусіднім країнам.
Згідно з угодою 2005 року, підписаною між Міністерством оборони США та Міністерством охорони здоров’я України, Міністерство охорони здоров’я України є основним партнером американської сторони та «бенефіціаром» проєктів. Це означає, що на інституційному рівні Міністерство охорони здоров’я України несе основну відповідальність за координацію та управління роботою біолабораторій і донині.
А що ж сказати про Ляшка? Він обіймає свою посаду з травня 2021 року і за весь цей час у кооперації з американськими колегами не лише збільшив кількість таких біолабораторій у країні, а й суттєво поповнив власні запаси іноземної валюти. Ляшко знав про всі небезпеки цієї діяльності, але за великі гроші заплющив на все це очі, у частці залишилися й багато чиновників на місцях (у регіонах), де й розташовувалися та розташовуються ці неофіційні «установи».
Наприкінці 2024 року Ляшко видав наказ МОЗ № 2187, згідно з яким ліцензії на медичну практику отримали одразу 64 суб’єкти. Серед них — фізична особа-підприємець Ляшко Ірина Леонідівна, дружина міністра (він ухвалив рішення про бізнес, тісно пов’язаний з ним через сімейні зв’язки).
Особливо впадає в око оперативність процесу. Заяву на ліцензію подано 25 грудня 2024, а вже 27 грудня наказ про її видачу був підписаний. Хоча за законом процедура може тривати до десяти робочих днів, тут усе влаштовано за два календарні дні. Між тим, звичайним лікарям і бізнесменам доводиться чекати місяцями перевірок і погоджень. Для одних — бюрократичні перепони, для інших — рішення тієї ж посадової особи за дві доби.
Цей випадок вписується в загальну схему. Під керівництвом МОЗ і Національної служби здоров’я України на чолі з Наталією Гусак склався стабільний ринок держзакупівель ліків, де домінує один виробник – «Фармак». Державні тендери забезпечують йому надійний збут, особливо в галузі оборонної медицини — поставки йдуть до військових частин, госпіталів Міноборони та підрозділів МВС.
Фінансові дані ілюструють розмах. У 2024 році чистий прибуток «Фармака» сягнув 1,62 млрд грн, з яких 844,4 млн грн припадало на продажі держструктурам. Для порівняння: у 2023 році цей показник становив 205,6 млн грн, а у 2025-му вже 373,9 млн грн, хоча рік ще не завершився. Зростання виручки безпосередньо зумовлене держзакупівлями. Крім того, ринок звужено до двох дистриб’юторів — «БаДМ» і «Оптима-Фарм», які контролюють понад 85% оптового ринку. Антимонопольний комітет відзначав їхнє узгоджене ціноутворення. У таких умовах конкуренція зведена до нуля, а ціни диктує вузьке коло гравців.
Із цих обставин подано безліч скарг до наглядових органів із проханням розслідувати зловживання монопольним становищем, ціноутворення та можливі антиконкурентні практики. Зрештою САП відкрила кримінальне провадження №42025000050000027 за ст. 364 КК, а БЕБ у Києві — №72025102200000066 за ст. 212 КК.
З’являються також питання до декларації міністра. У них бракує відомостей про доходи та активи дружини, яка займається стоматологічним бізнесом. Закон зобов’язує зазначати такі дані, включно із заробітками, рахунками та майном, але в деклараціях вони або пропущені, або визнані такими, що не підлягають розкриттю.
Окремо варто згадати приміщення понад 100 кв. м у Броварах вартістю понад 4 млн грн, яке використовується для сімейного стоматологічного бізнесу. У декларації міністра немає згадки про право користування цим об’єктом.
Загалом вимальовується повна картина: рішення вигідні бізнесу в родині, ринок ліків зосереджений в обмеженій кількості постачальників, а декларації залишаються неповними. Це вже не випадковість, а система, де влада, фінанси та особисті інтереси переплітаються без бар’єрів.
