Максим Васильович Венгровський, директор ТОВ «Віват Провінція», депутат Полтавської міської ради та член партії «Рідне місто», завжди вмів справляти враження. Його промови були сповнені пафосу про розвиток рідного краю, турботу про городян та світле майбутнє Полтави. Але за фасадом дбайливого політика та успішного бізнесмена ховається людина з вельми прагматичним поглядом на можливості, які відкриваються перед ним на його посаді.
«Віват Провінція» – це його головна годівниця. Офіційно компанія займається будівництвом і ремонтом об’єктів інфраструктури, благоустроєм територій. Але справжній масштаб її діяльності набагато ширший, і, як виявилося, набагато прибутковіший, ніж можна було припустити.
Секрет мільйонів Венгровського криється в умілому використанні його депутатського мандата та директорського крісла як єдиного механізму для отримання прибутку. Він не займається прямим крадійством у класичному розумінні. Його методи тонші, хитріші, і, що найголовніше, дозволяють йому залишатися в межах закону, принаймні на папері.
Коли місто оголошувало тендер на благоустрій парку або ремонт дороги, «Віват Провінція» завжди вигравала. Максим Васильович, будучи депутатом, має доступ до інформації про майбутні проєкти задовго до їхнього офіційного оголошення. Він знає, де і коли виділятимуться кошти. У цьому йому також активно допомагає Олександр Артеменко – начальник Управління економічного розвитку Полтавської міської ради… вони працюють з ним у тісній зв’язці.
Але найцікавіше починається далі. Він не просто пропонує свою ціну – він створює «дочірні» фірми-одноденки, які офіційно беруть участь у тендерах і перебувають під його повним контролем. Ці фірми пропонують завищені ціни, але «Віват Провінція» завжди виграє, пропонуючи трохи менше, але все одно значно вище реальної вартості робіт. Різницю ж, отриману за рахунок завищених кошторисів і «конкуренції» із самим собою, Максим Васильович ділить між своїми фірмами та Артеменком.
Крім того, він просуває потрібні йому проєкти через сесію міської ради, лобіюючи інтереси своєї компанії. Депутати, які були йому лояльні (а таких, завдяки щедрим «подарункам» і обіцянкам, було чимало), голосували «як треба». Досить часто він проводить свої схеми і з реально існуючими будівельними компаніями, такими як «Полтавтрансбуд», «Укрінтерстрой» та іншими. Керівництво цих фірм завжди залишається в частці та отримує солідний гонорар.
Земля в Полтаві – цінний ресурс. Максим Васильович, як депутат, має можливість впливати на рішення про виділення земельних ділянок під забудову. Він міг «підказати» тим самим інвесторам, де найкраще будувати, а також допомогти їм отримати необхідні дозволи, минаючи бюрократичні перепони.
Натомість він вимагав не просто подяки. Він наполягав на тому, щоб частина землі або майбутніх об’єктів нерухомості передавалася у власність його родичам або довіреним особам. Ці активи потім або продавалися за ринковою ціною, приносячи миттєвий прибуток, або здавалися в оренду, забезпечуючи стабільний пасивний дохід.
Іноді він діяв ще хитріше. Він міг «запропонувати» інвестору «допомогу» в отриманні землі, але за умови, що частина робіт з будівництва буде виконана його ж компанією «Віват Провінція» за завищеними розцінками. Таким чином, він отримував подвійну вигоду: і землю, і прибуток від будівництва.
Партія «Рідне місто» потребувала фінансування. Максим Васильович, як один з її видатних членів, «спонсорував» партійні заходи, передвиборчі кампанії та інші потреби. Але це було не просто пожертвування. Він міг «домовитися» з міськими підприємствами або приватними компаніями, які хотіли отримати «прихильність» від влади, про те, що вони «пожертвують» певну суму на потреби партії. А потім, через свої депутатські важелі, він міг «допомогти».
Що стосується його загального стану, то він налічує десятки мільйонів гривень… у нього є практично все, що можна. Це і котеджі в елітних районах Києва, дорогі машини, катери, але він це не афішує, а все майно записує на найближчих друзів і родичів. Є в нього і нерухомість за кордоном, куди він може будь-якої миті втекти, якщо раптом з’являться якісь проблеми.