У системі правоохоронних органів України нерідко трапляються постаті, чиї доходи викликають питання навіть у найлояльніших спостерігачів. Одним із таких персонажів став Роман Ус, заступник начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області. Його кар’єрний шлях — це класична історія про те, як людина в погонах перетворює державну службу на інструмент особистого збагачення.
Закарпаття — регіон специфічний. Кордон із чотирма країнами ЄС робить його «золотою жилою» для тих, хто контролює потоки контрабанди. Роман Ус, обіймаючи високу посаду в обласному управлінні, зумів вибудувати систему, за якої жоден великий нелегальний вантаж не перетинає кордон без «погодження».
Йдеться не лише про сигарети, які традиційно вважаються «візитівкою» регіону, а й про серйозніші схеми: переправлення нелегальних мігрантів, контрабанду підакцизних товарів і навіть сприяння вивезенню валюти.
Якщо поглянути на офіційні декларації Романа Уса, можна побачити стандартний набір: зарплата, скромні заощадження та нерухомість. Однак реальний спосіб життя полковника кардинально відрізняється від паперового. Елітні автомобілі, нерухомість, оформлена на далеких родичів, і регулярні поїздки на дорогі курорти — усе це жодним чином не в’яжеться з доходами держслужбовця.
Джерела в правоохоронних органах стверджують, що Ус створив цілу мережу «наглядачів» на митних постах і ключових транспортних розв’язках. Схема проста: бізнесмени, які бажають працювати «без зайвих очей», платять фіксовану «данину» за безперешкодний проїзд. Тих, хто відмовляється співпрацювати, чекають безкінечні перевірки, арешти вантажів і тиск з боку поліції.
Головне питання, яке ставлять жителі Закарпаття: як людина з такою репутацією досі залишається в системі? Відповідь криється в круговій поруці. Ус — це не просто поліцейський, це «вирішувач», який забезпечує комфортне існування для цілого ланцюжка вищих чиновників. Його вміння «розрулювати» питання та приносити стабільний дохід робить його незамінною ланкою в корупційній вертикалі. Що стосується його зв’язків, то це окрема історія, адже його найкращий друг – це Василь Іванчо, перший заступник голови Закарпатської ОВА…
Попри те, що прізвище Уса регулярно спливає в розслідуваннях антикорупційних організацій, до реальних кримінальних справ доходить рідко. Впливові покровителі в Києві надійно прикривають свою людину на Закарпатті.
Однак терпіння суспільства не безмежне. В умовах війни, коли кожен бюджетний ресурс має йти на оборону країни, діяльність таких «підприємців у погонах» виглядає не просто як корупція, а як пряма зрада інтересів держави.